«Криптовійни» — це неофіційний термін, що позначає спроби урядів США та їхніх союзників обмежити доступ громадськості та іноземних держав до надійних засобів шифрування з метою унеможливлення їх розшифрування національними розвідувальними службами.
Мета цих дій очевидна: жодна людина чи держава не може покладатися на методи шифрування, які неможливо зламати національним розвідувальним службам. Як наслідок, ніхто не був би в безпеці від стеження з боку таких агентств, як АНБ, ЦРУ чи ФБР. Ця ситуація випливає з важкого періоду в історії — холодної війни. З одного боку, західний блок прагнув захистити свої комунікації та не допустити, щоб східний блок отримав потужні технології шифрування. З іншого боку, східний блок прагнув зробити те саме. Обидва табори намагалися шпигувати один за одним, шукаючи способи зламати системи супротивника. Обставини, що спонукали до деяких незвичайних реакцій.
Під час першої криптовійни, у 1990-х роках, захисники приватності та експерти з безпеки боролися проти широкого контролю США над експортом криптографії та цілеспрямованого послаблення шифрування. Результат цього конфлікту є головним чинником зростання використання та доступності технологій шифрування, а також глобального розширення електронної комерції. Стівен Леві, колишній головний кореспондент Newsweek з питань технологій, який у 2001 році буквально написав книгу про першу криптовійну, підсумував результат п’ятьма словами: «публічна криптографія була нашим другом», маючи на увазі, що позиція уряду США змінилася, і криптографія перестала розглядатися виключно як загроза національній безпеці.
Зі скандалом навколо Сноудена у 2013 році світ опинився у вирі другої криптовійни, яка триває й донині. Нинішня суперечка точиться навколо того, чи повинні урядові органи мати необмежений доступ до даних комунікацій та можливість розблоковувати особисті електронні пристрої.
До певної криптовійни можна віднести зусилля урядів, спрямовані на розшифрування таких додатків, як WhatsApp і Telegram, щоб отримати доступ до розмов. Наприклад, WhatsApp має наскрізне шифрування, що означає, що жодна третя сторона (навіть уряд) не може прочитати або отримати доступ до нього.